Словник Української Мови
Буква
1. Встановлювати межі, границі чогось; обмежувати, відмежовувати.
2. Визначати, чітко формулювати зміст, сутність, характерні риси чогось (ідей, понять, завдань тощо).
3. У техніці, кресленні: наносити на креслення, план або карту лінії, що позначають контури, межі предмета чи території.
Приклад 1:
Щоразу важче окреслювати його як суспільство всезагального ризику через брак перспектив постійної праці, через вплив процесів автоматизації та інформатизації суспільства. Іоанн Павло ІІ бачить можливості запобігання тому процесові у практикуванні солідарності у трьох площинах: – між працівниками; – зі світом праці; – працедавців і найманих працівників.
— Котляревський Іван, “Енеїда”