1. Який перетворився на кремінь, набув властивостей кременю; затверділий, кам’янистий.
2. Переносно: дуже твердий, непохитний, незламний (про характер, волю тощо).
окременілий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови