Оковирність — властивість за знач. оковірний; здатність до оковірного, непрямого, хитрого діяння або мислення.
оковирність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Оковирність — властивість за знач. оковірний; здатність до оковірного, непрямого, хитрого діяння або мислення.
Відсутні