оковка

[okoʋkɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (діал.) Дія за значенням дієслова оковувати; оббивання, обтягування металевими смугами або листами (наприклад, дерев’яних коліс, скринь тощо).

  2. (діал.) Металева смуга, лист або інша деталь, якими щось оковують; оббивка, оправа.

  3. (спец.) У техніці — з’єднувальна або кріпильна металева деталь, часто у вигляді хомута або обойми.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оковка, р. оковки, д. оковці, з. оковку, о. оковкою, м. оковці, к. оковко

Більше записів