оконтурювання

[okonturjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Процес визначення або відмічання контурів чого-небудь, встановлення меж, обрисів.

  2. У геології, гірничій справі: виявлення та позначення на карті або в натурі меж (контурів) поширення корисних копалин, геологічних тіл тощо.

  3. У техніці, проектуванні: створення контурного креслення, обрисовування форми деталі, об’єкта.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оконтурювання, р. оконтурювання, д. оконтурюванню, з. оконтурювання, о. оконтурюванням, м. оконтурюванні, к. оконтурювання

Більше записів