оконтурювання

1. Процес визначення або відмічання контурів чого-небудь, встановлення меж, обрисів.

2. У геології, гірничій справі: виявлення та позначення на карті або в натурі меж (контурів) поширення корисних копалин, геологічних тіл тощо.

3. У техніці, проектуванні: створення контурного креслення, обрисовування форми деталі, об’єкта.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |