Оконом — у православних монастирях до початку XX століття: посада керівника господарством та майновими справами обителі; також особа, що обіймала цю посаду.
Оконом — у середньовічній Русі та в Україні до XVIII століття: управитель господарством князя, великого феодала або митрополита; економ.