Значення
-
Оконом — у православних монастирях до початку XX століття: посада керівника господарством та майновими справами обителі; також особа, що обіймала цю посаду.
-
Оконом — у середньовічній Русі та в Україні до XVIII століття: управитель господарством князя, великого феодала або митрополита; економ.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. окон, р. окона, д. оконові, з. окона, о. оконом, м. оконі, к. окон