окнице

[oknɪt͡sɛ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (діал.) Віконце, невелике вікно, зазвичай у господарських приміщеннях чи старовинних будівлях.

  2. (діал.) Віконна рама, кватирка або інша частина віконної конструкції.

  3. (у спеціальному контексті) Назва конкретного об’єкта, місцевості або історичної пам’ятки, що використовується як власна назва (наприклад, урочище, печера, скеля тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. окниця, р. окниці, д. окниці, з. окницю, о. окницею, м. окниці, к. окнице

Більше записів