окликнутий

[oklɪknutɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. Який отримав оклик, був названий за іменем або прізвищем, звернув увагу на себе через вигук чи голосне звернення.

  2. Уживається як складова частина власних назв, зокрема літературних творів (наприклад, “Окликнутий вітром”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. окликнутий, р. окликнутого, д. окликнутому, з. окликнутого, о. окликнутим, м. окликнутім

Більше записів