1. Голосно звернутися до когось, намагаючись привернути увагу, зупинити або викликати відповідь.
2. Різко або несподівано перервати мовчання чи розмову, звертаючись до присутніх із зауваженням, вигуком тощо.
окликнути
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Спершу він хотів було окликнути євнуха і щось йому сказати чи запитати, та негритянки вже оточили і його, і пана і, мліючи жаркими очима, розділились по двоє. Двоє пішли до Ясельського, а двоє вигнулися до Петра й рожевими зі споду пальцями залоскотали йому під підборіддям… «Знову ці проклятущі лоскоти!
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: дієслово () |