охвота

1. Збірна назва для неорганізованого натовпу людей, часто з негативним відтінком, що вказує на їхню низьку моральну якість, авантюризм або готовність служити будь-якій владі заради вигоди; ватага прибічників.

2. (заст.) Військовий загін, сформований з добровольців або мобілізованих на певний час для виконання конкретного завдання (наприклад, козацька, селянська охвота).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |