1. (від «Охвіт») Який стосується Охвіту — місцевості в Україні, розташованої навколо джерела чи верхів’я річки (найчастіше вживається у назвах населених пунктів, наприклад, село Верхній Охвіт).
2. (перен., рідко) Розташований або походженням з околиць, з верхів’я, з джерельної області.