1. Раптово охопити когось, опанувати (про почуття, стан тощо).
2. Захопитися, захопити щось у великій кількості, оволодіти чимось (заст., рідко).
3. (3а дієсловом “не”) Встигнути, зуміти щось зробити, охопити розумом (розм.).
Словник Української Мови
Буква
1. Раптово охопити когось, опанувати (про почуття, стан тощо).
2. Захопитися, захопити щось у великій кількості, оволодіти чимось (заст., рідко).
3. (3а дієсловом “не”) Встигнути, зуміти щось зробити, охопити розумом (розм.).
Відсутні