Значення
- (Архітектура) –
Верхній, найвищий брус на даху, що притискує кінці покрівельного матеріалу (соломи, гонту, дранки тощо), особливо в традиційній дерев’яній архітектурі; зазвичай прикрашається різьбленням у вигляді голови коня, птаха тощо.
- (Лінгвістика) –
У переносному значенні — людина, яка стоїть на чолі чогось, очільник (застаріле або жартівливе).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. охлупень, р. охлупня, д. охлупневі, з. охлупень, о. охлупнем, м. охлупневі, к. охлупню