охайність

Властивість за значенням прикметника “охайний”; старанність, акуратність у виконанні чого-небудь, утриманні чогось у чистоті та порядку.

Зовнішній вигляд, що свідчить про таку властивість; акуратність, чепурність.

Приклади:

Приклад 1:
Іноземцям (здебільшого грекам та китайцям) подобалася вдача індійців, особливо їхня схильність до скромного способу життя, чуйність, чемність, незлодійкуватість, вірність своєму слову, охайність, глибока побожність, яка не пригнічувала їх, не примушувала цуратися земних радощів, відсутність у них шовіністичних настроїв, що ними — ніде правди діти — грішили інші народи давнини. Зокрема, китайський мандрівник Сюань Цзан так характеризував індійців: «Простий люд в Індії хоч і легковажний, однак чесний і заслуговує на повагу.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”