окаянний

1. (заст.) Проклятий, гріховний, нечестивий; такий, що заслуговує осуду та відторгнення.

2. (перен., розм.) Нещасний, жалісний, гідний співчуття (часто виражає жаль, зневагу або збільшену оцінку негативної якості).

3. (у ролі власної назви, іст.) У давньоруській та українській книжній традиції — прізвисьмо князя Святослава Ігоровича, що вбив своїх братів Бориса та Гліба.

Приклади:

Приклад 1:
Сидиш, як окаянний. А коли хто їде, так по­віриш, такий сум бере, що хоч плач.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”