Значення
-
Жінка, яка вчиняє гріховні вчинки, відкидає моральні норми; грішниця, блудниця.
-
Жінка, яка викликає сильне роздратування, досаду; неслухняна, зла або хитра жінка, дівчина (часто вживається як лайливе або докірливе звертання).
-
(заст., рел.) Жінка, одержима нечистою силою; відьма, чаклунка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. окаянниця, р. окаянниці, д. окаянниці, з. окаянницю, о. окаянницею, м. окаянниці, к. окаяннице