1. (заст., рел.) Той, хто перебуває в стані духовної загибелі, грішник, що потребує спасіння; часто вживається як зневажливий або жалісливий епітет.
2. (перен., розм.) Нещасна, жалюгідная, гідна співчуття або зневаги людина; невдаха.
3. (перен., розм., ірон.) Вживається як фамильярне, часто несхвальне звернення або характеристика людини.