Значення
-
(заст., рел.) Той, хто перебуває в стані духовної загибелі, грішник, що потребує спасіння; часто вживається як зневажливий або жалісливий епітет.
-
(перен., розм.) Нещасна, жалюгідная, гідна співчуття або зневаги людина; невдаха.
-
(перен., розм., ірон.) Вживається як фамильярне, часто несхвальне звернення або характеристика людини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. окаянець, р. окаянця, д. окаянцеві, з. окаянця, о. окаянцем, м. окаянцеві, к. окаянцю