1. (розм.) Такий, що має великі, виразні очі; окатий.
2. (перен., розм.) Про людину: спритний, тямущий, з дотепним, проникливим поглядом.
окастий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Такий, що має великі, виразні очі; окатий.
2. (перен., розм.) Про людину: спритний, тямущий, з дотепним, проникливим поглядом.
Відсутні