1. (діал.) Те саме, що огрівач — людина, яка гріється біля вогню або на сонці.
2. (діал.) Місце, ділянка, захищена від вітру та добре прогріта сонцем.
3. (діал.) Верхній одяг для зігріву (наприклад, тепла кофта, светер).
огрівник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |