1. (про сонце, тепло) Нагрівати, обігрівати, поширювати тепло на когось або щось.
2. (перен., про почуття) Викликати приємне відчуття душевного тепла, радості, задоволення; зігрівати.
Словник Української Мови
Буква
1. (про сонце, тепло) Нагрівати, обігрівати, поширювати тепло на когось або щось.
2. (перен., про почуття) Викликати приємне відчуття душевного тепла, радості, задоволення; зігрівати.
Приклад 1:
Симетрично до грандіозного ліжка навпроти височів потертий турецький диван, а на його широкій спинці, що кінчалась угорі довгастою дерев’яною площинкою, самотньо підносив до стелі свій рупор грамофон, оточений з боків рівними купками платівок.Коло самих дверей у кутку чорніла буржуйка — бляшана пічка, що мала завданням огрівати взимку кімнату, а влітку на ній варено страву. Широка, підчеплена до стелі труба тяглася від неї просто до півкімнати, далі круто звертала й зникала в стіні над книжковою шафою.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”