оговорювати

[oɦoʋorjuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:О

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Встановлювати умови, обмеження або вимоги щодо чогось; робити застереження, уточнювати деталі.

  2. (Юриспруденція) –

    Попередньо обговорювати, домовлятися про щось, узгоджувати деталі майбутньої угоди, зобов’язання тощо.

  3. (Лінгвістика) –

    (заст.) Обмовляти когось, поширювати неправдиві чутки або наклеп.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я оговорюю, ти оговорюєш, він оговорює, ми оговорюємо, ви оговорюєте, вони оговорюють

Більше записів