оговорювання

[oɦoʋorjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Дія за значенням дієслова “оговорювати” — попереднє обговорення, визначення умов, обмежень або особливостей чогось, формулювання застережень.

  2. (Юриспруденція) –

    Процес або результат внесення уточнень, винятків або додаткових умов до основного тексту угоди, документа тощо.

  3. (Лінгвістика) –

    У мовознавстві — вимова, артикуляція звуків мови; озвучення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оговорювання, р. оговорювання, д. оговорюванню, з. оговорювання, о. оговорюванням, м. оговорюванні, к. оговорювання

Більше записів