1. Попередньо встановити умови, домовитися про щось, обумовити.
2. Сказати щось на додаток до сказаного, зробити застереження, поправку або уточнення.
3. (заст.) Обмовити, наклепати на когось, поширити неправдиві чутки.
оговорити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тобто досягти угоди, оговорити собі прав, вольностей. Хоч то, можливо, й була його помилка.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: дієслово () |