Оговореність — властивість за значенням дієслова «оговорити»; стан, коли щось обумовлено, узгоджено, заздалегідь визначено певні умови, обставини або винятки.
Оговореність — наявність спеціальних умов, застережень або обмежень, що супроводжують угоду, правило, твердження чи положення.