Значення
- (Лінгвістика) –
Оговореність — властивість за значенням дієслова «оговорити»; стан, коли щось обумовлено, узгоджено, заздалегідь визначено певні умови, обставини або винятки.
- (Юриспруденція) –
Оговореність — наявність спеціальних умов, застережень або обмежень, що супроводжують угоду, правило, твердження чи положення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. оговореність, р. оговореності, д. оговореності, з. оговореність, о. оговореністю, м. оговореності, к. оговореносте