1. Який має колір вогню; яскраво-червоний, багряний (про колір, відтінок).
2. Який нагадує своїм виглядом, блиском вогонь; дуже яскравий, сяючий.
3. (Переносно) Наповнений сильним почуттям, палкий, запальний; такий, що виражає таке почуття.
Словник Української Мови
Буква
1. Який має колір вогню; яскраво-червоний, багряний (про колір, відтінок).
2. Який нагадує своїм виглядом, блиском вогонь; дуже яскравий, сяючий.
3. (Переносно) Наповнений сильним почуттям, палкий, запальний; такий, що виражає таке почуття.
Приклад 1:
Сало загуло й підняло здоровий огняний язик, лизнуло челюсті і загуло вітром в комині. Кайдашиха обернулась, глянула на огняне море в челюстях, вихопила з печі ринку і накрила її ганчіркою.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”