огневик

[oɦnɛʋɪk] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Рідкісна рослина родини вересових з червоними квітами, що росте на вологих луках; синонім — верес огничний (Pyrola incarnata).

  2. (Метеорологія) –

    Застаріла назва метеорологічного явища — вогняного (електричного) стовпа, що іноді з’являється над об’єктом під час сонячного заходу або сходу.

  3. (Міфологія) –

    У міфології та фольклорі — дух вогню, персоніфікація полум’я, вогняна істота.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. огневик, р. огневика, д. огневикові, з. огневик, о. огневиком, м. огневикові, к. огневику

Більше записів