Значення
- (Юриспруденція) –
Той, хто здійснює огляд, обстеження чогось; інспектор, ревізор.
- (Техніка) –
(у спеціальному контексті) Особа, яка професійно займається оглядом технічних засобів, споруд, транспортних засобів тощо для встановлення їхнього стану, відповідності нормам або виявлення несправностей (наприклад, оглядальник вагонів, оглядальник котлів).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. оглядальник, р. оглядальника, д. оглядальникові, з. оглядальника, о. оглядальником, м. оглядальникові, к. оглядальнику