оглядальник

1. Той, хто здійснює огляд, обстеження чогось; інспектор, ревізор.

2. (у спеціальному контексті) Особа, яка професійно займається оглядом технічних засобів, споруд, транспортних засобів тощо для встановлення їхнього стану, відповідності нормам або виявлення несправностей (наприклад, оглядальник вагонів, оглядальник котлів).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |