оглушний
[oɦluʃnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Лінгвістика) –
Дуже гучний, оглухуючий, що заглушує інші звуки.
- (Психологія) –
(переносне значення) Надзвичайно сильний за інтенсивністю, що вражає, приголомшує (про враження, почуття тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. оглушний, р. оглушного, д. оглушному, з. оглушного, о. оглушним, м. оглушнім