офіцер

1. Військовослужбовець, який має офіцерське звання (від молодшого лейтенанта до маршала) та обіймає посаду командира (начальника) або є спеціалістом у збройних силах та інших військових формуваннях держави.

2. Посадовець, який обіймає командну або спеціальну посаду у деяких військовізованих органах, організаціях (наприклад, в органах внутрішніх справ, державної безпеки, дипломатичній службі тощо).

3. У царській армії та деяких інших арміях — особа, яка мала підготовку у військовому училищі та офіцерське звання (на відміну від унтер-офіцера).

Приклади:

Приклад 1:
Обов’язковий ритуал: після одержання платні — негайно на пошту… (до речі, Ішхан, чоловік Ольги і батько її дітей, офіцер Радянської армії і герой війни, попервах не озивався до родини з ідеологічних міркувань). Десь у 70-і роки на порозі моєї київської оселі раптом виріс незнайомий молодик виразно вірменської зовнішности.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Він так спокійно й на­ївно твердив, що пан офіцер має справу з безневинним парубком он з того села, що пан офіцер завагався й при­значив черкеса провести його до села та розпитати, чи справді він там живе і чи треба було йому ходити в поле, а в противному разі вчинити йому смерть коло зборні на страх і науку всьому світові.Чорний патлач у папасі, вигукуючи найстрашніші за­грози, сів на коня, оперезав хлопця для певності нагаєм і погнав перед себе, пообіцявши застрелити, як скаженого пса, за першої ж спроби тікати. Та коли за верству Сте­пан, присягаючись усіма богами й батьками на свою мировитість, запропонував цьому суворому східникові на доказ того свою бритву, що носив за халявою, той пересвідчився в його безневинності, оперезав його ще раз по плечах і ска­зав забиратися під три чорти і навіть далі.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”