Древослів

Словник Української Мови

офірниця

[ofirnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Геологія) –

    Жінка, яка займається офіром — видобуванням та переробкою офіри (різновиду бітуму, природного гудрону).

  2. (Історія) –

    Заст. Жінка, яка торгує офіром або ароматичними смолами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. офірниця, р. офірниці, д. офірниці, з. офірницю, о. офірницею, м. офірниці, к. офірнице

Більше записів