офіра

1. У давньоєврейському релігійному культі — жертва, жертвоприношення Богові (переважно у формі їжі або тварин).

2. У переносному значенні — щось принесене в жертву, віддане заради когось або чогось; пожертва.

3. У християнській традиції, зокрема в православ’ї та греко-католицизмі — просфора, освячений хлібець для літургії, а також сама Божественна літургія як жертва.

Приклади:

Приклад 1:
— Адже вона єдина над моїм серцем цариця, і ніколи, довіку, до суду, у моїй душі не згасне світ очей її, не змовкне сріблистий згук її голосу, не зникне ухмілка її сміло окреслених уст… А от доля відірвала мене і незагійну рану на серці вчинила; кому ж на потребу та мука, кому ж на рятунок офіра?» Над’їхало до Корецького два улани з десятком татар. — Прилучені до пана хорунжого воєводою Чарнець-ким, — пояснили шляхтичі.
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”