1. У музиці — ритмічний прийом, коли акценти в мелодії зміщені щодо основних метричних долей (тактових акцентів), що створює ефект синкопи або “збитої” ритмічної сітки.
2. У переносному значенні — щось незвичайне, що вибивається із загального ритму, контексту або очікувань; ексцентричне, нестандартне.