одинець

[odɪnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Соціологія) –

    Особа чоловічої статі, яка живе окремо від інших, самітник; людина, схильна до самотності та замкненості.

  2. (Зоологія) –

    Тварина (переважно самець), що живе поза стадом, гуртом або групою собі подібних; самиця, яка відокремилася від колективу.

  3. (Соціологія) –

    (перен.) Людина, котра стоїть осторонь від суспільства, громади; індивідуаліст, той, хто наполягає на своїй самостійності та незалежності.

  4. (Історія) –

    (істор., заст.) Селянин або козак, який виділив свою частину майна від спільного володіння; особа, що відокремилася від родинного господарства.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. одинець, р. одинець, д. одинець, з. одинець, о. одинець, м. одинець, к. одинець

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів