один-однісінький
[odɪn-odnisinʲkɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Лінгвістика) –
Єдиний, самотній, без жодного іншого подібного; підкреслює повну відсутність інших осіб або предметів того ж роду.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. один-однісінький, р. одного-однісінького, д. одному-однісінькому, з. одного-однісінького, о. одним-однісіньким, м. однім-однісінькім