Древослів

Словник Української Мови

одулка

[odulkɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Геологія) –

    (діал.) Невеликий, зазвичай круглий, камінь, галька, що використовується для гри, кидання або як снаряд для пращі.

  2. (Геологія) –

    (перен., рідко) Щось тверде, округле, що нагадує такий камінь.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. одулка, р. одулки, д. одулці, з. одулку, о. одулкою, м. одулці, к. одулко

Більше записів