Значення
- (Ботаніка) –
Стан, коли тканини рослин накопичують деревні речовини (лігнін, суберин), що призводить до втрати еластичності та збільшення міцності клітинних стінок.
- (Психологія) –
У переносному значенні — втрата гнучкості, чутливості, сталість у поглядах або поведінці, консерватизм.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. одубенілість, р. одубенілості, д. одубенілості, з. одубенілість, о. одубенілістю, м. одубенілості, к. одубенілосте