одоробло

1. (в українській міфології) злий дух, привид, нечиста сила, що наводить жах своєю потворною зовнішністю; страховище, чудовисько.

2. (переносно, розм.) про потворну, негарну, огидну на вигляд людину або істоту.

Приклади:

Приклад 1:
Доробало — одоробло (лайка). Доробкевич — вискочка, парвеню.
— Зеров Микола, “Камена”