1. (в українській міфології) злий дух, привид, нечиста сила, що наводить жах своєю потворною зовнішністю; страховище, чудовисько.
2. (переносно, розм.) про потворну, негарну, огидну на вигляд людину або істоту.
одоробло
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Доробало — одоробло (лайка). Доробкевич — вискочка, парвеню.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: іменник (однина) |