1. Діалектне слово зі значенням потворної, огидної людини; людина з неприємною зовнішністю або огидною поведінкою.
2. (переносно) Презирливе найменування для людини, яка викликає гидоту своїм характером, вчинками або виглядом.
одоробало
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
З карети вилазив старий гетьман Конецпольський, а за ним слідком лізло в дверці якесь здорове опудало та одоробало, висунувши підголену голову, неначе макітру, на котрій теліпався чуб, неначе заткнутий в макітру. — Самійло Лащ!
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Частина мови: іменник (однина) |