drevosliv.com

Словник Української

одоробало

Буква

1. Діалектне слово зі значенням потворної, огидної людини; людина з неприємною зовнішністю або огидною поведінкою.

2. (переносно) Презирливе найменування для людини, яка викликає гидоту своїм характером, вчинками або виглядом.

Приклади:

Приклад 1:
З карети вилазив старий гетьман Конецпольський, а за ним слідком лізло в дверці якесь здорове опудало та одоробало, висунувши підголену голову, неначе макітру, на котрій теліпався чуб, неначе заткнутий в макітру. — Самійло Лащ!
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

More posts