одорація

[odorɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    У риториці: частина промови, звернення або вступ до промови, призначена для залучення уваги слухачів та встановлення контакту з ними.

  2. (Релігія) –

    У літургійній практиці: коротка молитва, звернення до Бога або святих, що проголошується священиком під час богослужіння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. одорація, р. одорації, д. одорації, з. одорацію, о. одорацією, м. одорації, к. одораціє

Більше записів