1. Такий, що має одну вершину (про гору, пагорб тощо).
2. У математиці: такий, що має один максимум (про функцію, криву).
одновершинний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що має одну вершину (про гору, пагорб тощо).
2. У математиці: такий, що має один максимум (про функцію, криву).
Відсутні