Значення
- (Математика) –
Властивість математичної структури (зокрема, групи), яка полягає в тому, що для будь-яких двох впорядкованих пар її елементів (за умови, що елементи в парах попарно різні) існує рівно один елемент цієї структури, що переводить першу пару в другу шляхом своєї дії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. однотранзитивність, р. однотранзитивності, д. однотранзитивності, з. однотранзитивність, о. однотранзитивністю, м. однотранзитивності, к. однотранзитивносте