Значення
- (Музика) –
(Про звук, музичний інструмент або голос) Який має один, незмінний тембр; монотембровий.
- (Лінгвістика) –
(Перен., про мову, стиль тощо) Позбавлений різноманітності в інтонаціях, виразності; одноманітний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. однотембровий, р. однотембрового, д. однотембровому, з. однотембрового, о. однотембровим, м. однотембровім, к. однотембровий