Древослів

Словник Української Мови

одностулковий

[odnostulkoʋɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (Техніка) –

    Який складається з однієї стулки (у техніці, будівництві тощо).

  2. (Техніка) –

    Який має одну стулку (створку, половинку) замість двох (про двері, вікна, ворота тощо).

  3. (Зоологія) –

    Який має одну мушлю (про деяких молюсків).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. одностулковий, р. одностулкового, д. одностулковому, з. одностулкового, о. одностулковим, м. одностулковім

Більше записів