одностовбурний

[odnostoʋburnɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Який має один стовбур, не розгалужується на кілька основних стовбурів (про дерева, рослини).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. одностовбурний, р. одностовбурного, д. одностовбурному, з. одностовбурного, о. одностовбурним, м. одностовбурнім

Більше записів