Значення
- (Техніка) –
Властивість або стан, коли щось має лише одну стіну або одну основну конструктивну поверхню.
- (Лінгвістика) –
У переносному значенні — одноманітність, однобічність, обмеженість чогось (наприклад, думок, поглядів, підходу).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. одностінність, р. одностінності, д. одностінності, з. одностінність, о. одностінністю, м. одностінності, к. одностінносте