одностайність

1. Повна згода, єдність думок, поглядів або вольових рішень серед групи людей; єдність у висловлюванні позиції, що зазвичай проявляється під час голосування.

2. (рідше) Відсутність внутрішніх суперечностей, повна відповідність, єдність у чомусь (наприклад, у вчинках, принципах).

Приклади вживання

Приклад 1:
Панувала одностайність: Хмельниченка кричали всі козаки. Він сидів на стільцеві з пенька, тримав у руці люльку.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: іменник (однина) |