односмуговість

[odnosmuɦoʋistʲ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Техніка) –

    Властивість дороги, залізниці або іншої транспортної магістралі, що має лише одну смугу руху в кожному напрямку або загалом.

  2. (Техніка) –

    У радіотехніці та зв’язку — властивість пристрою або системи працювати в межах однієї виділеної смуги частот, вузькосмуговість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. односмуговість, р. односмуговості, д. односмуговості, з. односмуговість, о. односмуговістю, м. односмуговості, к. односмуговосте

Більше записів