одноосновний
[odnoosnoʋnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Ботаніка) –
(у ботаніці) Про рослину: що має лише одну основну пагонову вісь, яка росте вертикально вгору, без розгалужень або з короткими бічними пагонами.
- (Техніка) –
(у техніці, матеріалознавстві) Про матеріал, конструкцію або деталь: що має одну основну (несучу, головну) вісь, опору або каркас.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. одноосновний, р. одноосновного, д. одноосновному, з. одноосновного, о. одноосновним, м. одноосновнім