1. Лінгвістична характеристика слова, що має лише одну кореневу морфему (основу) без суфіксів, префіксів чи інших словотворчих афіксів у своїй структурі.
2. У більш широкому вживанні — властивість або стан чогось, що ґрунтується на єдиній основі, принципу чи джерелу; одноманітність, однобічність.