Значення
- (Лінгвістика) –
Стан, коли особа, група людей або суспільство володіють лише однією мовою як рідною або основною засобом спілкування.
- (Лінгвістика) –
Властивість тексту, документа або публікації бути викладеним лише однією мовою.
- (Лінгвістика) –
Політична, культурна або соціальна концепція, що передбачає існування або використання лише однієї офіційної чи державної мови на певній території.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. одномовність, р. одномовності, д. одномовності, з. одномовність, о. одномовністю, м. одномовності, к. одномовносте